ВИСЕЛИТИ НЕМОЖНА ЗАЛИШИТИ


       За консультацією звернулася жінка, яка знаходилась у зареєстрованому шлюбі 15 років і зараз розриває шлюб через суд. Подружжя зареєстроване та проживає в будинку, який належить жінці на праві приватної власності. Питання: чи можливе примусове виселення колишнього чоловіка з будинку після розлучення?

       Відповідно до статті 64 Житлового кодексу УРСР чоловік є членом сім’ї своєї дружини - власниці будинку.
       Члени сім’ї власниці житлового будинку (квартири), які проживають разом з нею у будинку (квартирі), що їй належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власницею будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням (ч.1 ст.156 Житлового кодексу УРСР).
        Таким чином, за відсутності угоди про порядок користування житловим приміщенням чоловік, який 15 років проживав разом зі своєю жінкою в будинку, що їй належить, користувався будинком нарівні з його власницею.
        Тобто за період шлюбу чоловік набув ПРАВО КОРИСТУВАННЯ житловим приміщенням. І після розірвання шлюбу його право користування будинком НЕ ПРИПИНИТЬСЯ.
       Житловий кодекс України встановлює: після припинення сімейних відносин з власницею будинку колишній чоловік має право користування цим будинком (квартирою) (ч.4 ст.156 Житлового кодексу УРСР).
        Звичайно, чоловік має вносити плату за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить колишній дружині. Відповідна плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі) встановлюється угодою сторін, а за її відсутності – в судовому порядку (ст.162 Житлового кодексу УРСР).
      Вищезазначене означає, що виселення «колишнього» із будинку неможливо після розірвання шлюбу, як і зняття чоловіка з реєстрації в цьому будинку
(квартирі).
      Ви запитаєте: як бути власниці в такому випадку? Чи не є це порушенням її права власності на будинок?


      Ні. Вважається, що таке обмеження щодо виселення колишніх членів сім’ї власника не є порушенням права власності на будинок (квартиру).
Чи є виключення з цього правила? Так, звісно, є.
      Стаття 116 Житлового кодексу УРСР встановлює випадки можливого виселення громадян в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення:
 якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням;
 або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.
     Позбавити члена сім'ї права користування жилим приміщенням можна й використовуючи приписи статті 405 Цивільного кодексу України, відповідно до якої член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
     Яким чином захищати свої права власнику житла і які докази для цього потрібні – запитайте свого адвоката. Адже для цього треба проаналізувати саме Вашу ситуацію – а вона завжди буде відмінною від інших історій!

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить