Зупинення реєстрації податкових накладних - це найбільш поширена категорія податкових спорів в 2019-2020 р.р. Для суб'єктів підприємництва таке зупинення означає початок боротьби з податковими органами, яка, як правило, закінчується в суді.

    При цьому податкові органи вдаються до різних процесуальних "хитрощів", а суди йдуть їм «на зустріч» як органам, що представляють інтереси держави.

    Позивач, ТОВ "Демонтажбуддор", інтереси якого я представляла в адміністративному суді (справа №324/640/19), здійснивши оскарження рішень комісії ГУ ДФС в Київські області в адміністративному порядку, звернулося з позовом до суду.

   Треба зазначити, що підготовка такого позову потребує певної підготовки й розуміння питання: позивачу треба підтвердити дійсність своєї господарської діяльності, надавши завірені належним чином копії договорів з контрагентами, банківських виписок, актів наданих послуг/виконаних робіт, рахунків, платіжних доручень, а також податкових повідомлень та квитанцій до них та інших документів.

   В нашій справі відповідач стверджував, що «не зміг відкрити електронні документи, які були додані до податкових накладних». Треба зауважити, що така ситуація виникла тільки з трьома податковими накладними з шістнадцяти направлених до фіскалів за три місяці роботи підприємства з відповідним контрагентом.

   Тому в засіданні судом було оглянуто електронний кабінет платника податків та документи, направлені до податкових органів.

    Рішення податківців оскаржувалось нами по всім порушенням, допущеним фіскалами, і така стратегія захисту стала для нас успішною! 

    Такое с нами впервые: длительный карантин и самоизоляция, удаленная работа и приостановление бизнеса…

    Установление карантина породило много вопросов и проблем. В договорных отношениях возникли вопросы: платить ли арендную плату за пустые офисы и места на рынках, выполнять ли свои обязательства по договору, является ли карантин форс-мажором и можно ли изменить договор.

   Статья 14ˡ Закона Украины «О торгово-промышленных палатах в Украине» содержит лишь примерный перечень форс-мажорных обстоятельств. С 17 марта 2020 года данный перечень дополнен еще одним форс-мажорным обстоятельством - КАРАНТИНОМ.

   Сегодня законодательство Украины под форс-мажорными обстоятельствами (обстоятельствами непреодолимой силы) подразумевает обстоятельства чрезвычайные и неотвратимые, объективно делающие невозможными выполнение обязательств.

   Обязательства, которые мы должны выполнить в рамках гражданского или хозяйственного договора, устанавливаются ДОГОВОРОМ и ЗАКОНОМ.

   Поэтому и в условиях карантина мы должны руководствоваться условиями договора. При этом важным аспектом является наличие в Вашем договоре положений о действиях сторон в период действия форс-мажорных обстоятельств.

   Если положения о форс-мажоре отсутствуют в Вашем договоре, советую в срочном порядке обратиться к контрагенту (партнеру) с предложением заключить дополнительное соглашение к договору и внести в договор дополнение о форс-мажорных обстоятельствах и о Ваших взаимодействиях на данный период (осуществление взаиморасчетов, отсрочку или освобождение от обязательств, порядок досрочного расторжения договора).

    Для того, чтобы подтвердить невозможность выполнения обязательств по договору, нужно обратиться в Торгово-промышленную палату за соответствующим сертификатом.     

     При обращении необходимо доказать причинно-следственную связь между обстоятельствами (в нашем случае - карантином) и обязательствами по договору, невозможными для исполнения. Для этого вместе с заявлением заявитель предоставляет доказательства невозможности выполнения обязательств (постановления Кабинета Министров, приказы различных органов, распоряжения руководителей местных органов самоуправления, письменные пояснения поставщиков и др.).

    Сертификат о форс-мажорных обстоятельствах выдается в течение семи дней с момента обращения (для субъектов малого предпринимательства выдается бесплатно).

   После получения сертификата Торгово-промышленной палаты Вы имеете право ссылаться на наступление обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажор) и предоставить контрагенту такой сертификат. В таком случае каждая из сторон вправе требовать досрочного расторжения договора, если, конечно, такая возможность предусмотрена договором.

   Поэтому при составлении договора нужно детально прописать действия сторон при форс-мажоре: перечень подтверждающих документов, сроки и порядок их предоставления другой стороне, возможности досрочного расторжения договора или приостановления его действия, порядок осуществления взаиморасчетов, сроки и порядок уведомления контрагента о наступлении обстоятельства непреодолимой силы.

   Итак, подытожим: при составлении договоров будьте предельно внимательны к таким «мелочам» как форс-мажор. Поэтому к составлению договора лучше привлечь адвоката, опыт которого поможет Вам минимизировать риски и убытки, предусмотреть нежелательные для бизнеса ситуации. Обращайтесь!

Ваш адвокат, Анна Малиновская.

    В останній час земельні питання «загострилися» у зв'язку з можливим відкриттям ринку землі і хвилюють майже кожного українця.

   До мене звернувся клієнт, який отримав у приватну власність одну з п'яти квартир у двохповерховому будинку і забажав оформити право власності на свою частку земельної ділянки, що є власністю всіх співвласників цього будинку. Звісно, цей будинок має прибудинкову територію. І саме ця земельна ділянка, яка предназначена для обслуговування багатоповерхового будинку і стала «камнем предткновения» поміж сусідів. І звісно, що сусіди, які набули квартири у власність досить давно, вже «поділили» прибудинкову територію шляхом самозахвату.

   Але мій клієнт побажав отримати свою частку прибудинкової земельної ділянки на законних підставах.

   Я запропонувала спочатку встановити статус земельної ділянки, яка знаходиться під будинком, та прилеглої до будинку земельної ділянки. Відповідно до частини 2 статті 89 Земельного кодексу України вказана земельна ділянка співвласників багатоквартирного будинку має статус спільної сумісної власності.

   Відповідно до частини 1 статті 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

   Частина 4 статті 372 ЦК України передбачає варіант поділу такого майна: укладання письмового договору з обов'язковим нотаріальним посвідченням (обов'язкові умови!). Саме таким чином спільне майно (в тому числі й спільна земельна ділянка) може бути розділено між співвласниками!

Звернемось до Земельного кодексу України, стаття 88 якого встановлює, що володіння, користування, розпорядження земельною ділянкою, що знаходиться у спільній частковій власності здійснюється за згодою всіх співвласників за договором, а у разі недосягнення згоди – в судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

   Отже, учасники спільної сумісної власності вправі розділити земельну ділянку на частки, визначивши їх розмір.

   Таким чином, маємо такий алгоритм дій:

1) переходимо від спільної сумісної власності до спільної часткової власності, реалізуємо право на поділ земельної ділянки: укладаємо договір про поділ земельної ділянки (у випадку, якщо в наявності згода всіх співвласників) або виділяємо свою частку в судовому порядку;

2) формуємо земельну ділянку (визначаємо площу, межі, вносимо інформацію до Державного земельного кадастру, отримуємо витяг з ДЗК);

3) здійснюємо державну реєстрацію речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на нову земельну ділянку.

   Звичайно, що цей алгоритм працює, коли первинна земельна ділянка була сформованою, має кадастровий номер та міститься в Державному земельному кадастрі України, тобто має юридичний статус земельної ділянки, що знаходиться в спільній сумісній власності.

   Таким чином, навіть за відсутності згоди Ваших сусідів можна оформити право власності на свою частку земельної ділянки, що знаходиться в спільній сумісній власності. 

   Адвокат допоможе Вам захистити Ваше право: визначитися з порядком дій щодо Вашої комунікації з сусідами, зібрати необхідні документи, скласти запити та позов до суду. Треба знати власні права та вміти їх захищати!